ukenru





Як і за скільки купити українські чорноземи. Перезавантаження земельних відносин – вільний обіг земель. Агро холдинги, малий та середній фермер – у кожного своя зона ризику. Землі громад-перспективи. Рейдерський гачок. 13-14 лютого «ЗЕМЕЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО 2020». Детальніше...


11-12 лютого | Київ - ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ в 2020р. ЗАПУСК ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ. Відміна мораторію. Ринок землі. Набуття, захист, припинення прав на землю. Купівля, продаж, оренда (суборенда). Реєстрація. Плата за землю. Детальніше...


ЗЕМЛЯ 2020! Мораторій. Ринок землі. Що зробити ВЖЕ! Ціна. Іноземці. Переважне право. Як не втратити земельний банк: агрохолдинги, фермери. (Суб)Оренда. Договори. Реєстрація. АГРОЗМІНИ. Масиви. Обмін. "Шахматки". Польові дороги. Паї. (Анти)Рейдерство. Суди! НГО. Плата! Детальніше...


Проект Земельної спілки України: "Десять кроків для подолання корупції у земельних відносинах"...

Щодо законопроектів про регулювання оціночної діяльності – коментар фахівця


У Верховну Раду України було внесено два законопроекти: «Про регулювання оціночної діяльності в Україні» від 15.05.2009 № 4487 (народного депутата К.Б. Куликова) та «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 25.05.2009 № 4487-1 (народних депутатів О.М. Бондаря, К.Т. Ващук, О.В. Плотнікова та В.В. Писаренка).
На жаль, аналізуючи текст першого з них, можна констатувати спробу перетворити оціночну діяльність в Україні у незрозумілий інструмент маніпулювання для вузького кола ділків, який за своєю сутністю стане аналогом сумнозвісної «Тендерної палати». Цей законопроект містить такі досить цікаві «новели», як; значне розширення випадків обов’язково проведення оцінки майна; повне заперечення чинності кваліфікаційних документів існуючих оцінювачів; передача усіх функцій по контролю оціночної діяльності громадсько-державній «Наглядовій раді», що зможе істотно обмежувати незалежність оцінювачів та повністю контролюватиме їх діяльність. Група чиновників та призначених ними ж «представників професійних громадських організацій, оцінювачів, науковців, спеціалістів» на свій розсуд «регулюватимуть» усі аспекти роботи оцінювачів від професійної підготовки до ліцензування діяльності. Більш того, передбачається, що новий орган буде самостійно встановлювати «правильні» ціни на майно, видаючи «збірники ринкових цін на об’єкти оцінки», що взагалі неприпустимо з точки зору міжнародних стандартів оцінки.
Можна констатувати, що головна мета законопроекту від 15.05.2009 № 4487 – це створення для всієї економіки України «вузького місця» під виглядом оцінки майна – без оцінки не можна буде ні створити підприємство, ні взяти кредит, ні передати майно в оренду тощо, а проводити оцінку, очевидно, буде обмежене коло «фахівців» із вельми недешевими послугами. Громадянам, юридичним особам та бюджетам усіх рівнів може бути завдано багатомільярдних збитків.
Тактична мета другого законопроекту від 25.05.2009 № 4487-1 – створити у Верховній Раді України «альтернативу» законопроекту нардепа Куликова, що, з точки зору, процедури має ускладнити його прийняття, адже згідно регламенту законопроекти на спільну тематику мають розглядатися разом. Попри те, що до розробки другого законопроекту причетні відомі вітчизняні оцінювачі, він також не позбавлений суттєвих недоліків. Зокрема, ним практично нівелюється відокремлений статус землеоціночної діяльності і передача регуляторних функцій щодо неї Фонду державного майна України. Це суперечить європейським підходам до регулювання оціночної діяльності, адже існуюча практика контролю оцінки землі органами земельних ресурсів очевидна – вони володіють найбільш повними даними ринку землі, ведуть реєстр земель, знають якісні характеристики земельних ділянок тощо. Крім того, передача функції регулювання землеоціночної діяльності до Фонду державного майна України є небезпечною і через виникнення, так званого, «конфлікту інтересів», адже згаданий орган нині виступає продавцем земельних ділянок державної власності, а тому безпосередньо зацікавлений в результатах оцінки.
Таким чином, пропоновані законодавцями зміни у сфері регулювання оціночної діяльності не можна оцінювати схвально. Вони не додають нічого нового у методику проведення оцінки майна, яка в Україні вже давно адаптована до міжнародних стандартів, а тому від їх прийняття сама оцінка майна в жодному разі не зазнає покращень. Головне ж призначення законопроектів – перерозподіл владних і регуляторних повноважень. При чому, законопроект Куликова слід вважати категорично неприйнятним, адже він може надзвичайно посилити корупційні ризики в економіці України, котра і так перебуває в ненайкращому стані внаслідок фінансово-економічної кризи.
Андрій Мартин, к.е.н.,
член Ради Асоціації
«Земельна спілка України»

База ділянок

Пошук

ПОСЛУГИ ДЛЯ КОМПАНІЙ