ukenru





КОМЕНТАР ЗЕМЕЛЬНОЇ СПІЛКИ УКРАЇНИ ЩОДО НАМІРІВ ФДМ РОЗШИРИТИ ЙОГО ПОВНОВАЖЕННЯ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН


Розширення повноважень Фонду держмайна у сфері земельних відносин є недоцільним. Зауваження Земельної спілки України до законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації та земельних відносин»Асоціацією «Земельна спілка України» розглянуто проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації та земельних відносин», що підготовлений Фондом державного майна України (ФДМУ). Асоціація вважає внесені пропозиції неприйнятними, перш за все, у зв’язку з їх невідповідністю положенням Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.Законопроект передбачає надання державним органам приватизації низки невластивих для них повноважень в галузі земельних відносин, зокрема:1) продаж разом з об’єктами державної власності, які підлягають приватизації, земельних ділянок державної власності, на яких такі об’єкти розташовані;2) внесення земельних ділянок державної власності до статутного капіталу господарських товариств;3) контроль за виконанням умов договорів відчуження земельних ділянок державної власності;4) розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), зокрема шляхом:надання земельних ділянок у користування із земель державної власності відповідно до ЗКУ;припинення права користування земельними ділянками державної власності у випадках, передбачених ЗКУ;передачі земельних ділянок в оренду;передачі земельних ділянок державної власності, в тому числі разом з розташованими на них об’єктами права державної власності, у комунальну власність відповідно до законодавства;5) виконання повноважень, визначених для органів виконавчої влади частиною другою статті 20, частиною першою статті 116, частинами першою, третьою і шостою статті 123, частиною першою статті 127, частиною другою статті 149, частинами першою, третьою, восьмою, дев’ятою і одинадцятою статті 151, пунктами “б” — “в” частини першої статті 186 ЗКУ;6) отримання та розгляд документів у випадках, визначених частинами другою і сьомою статті 123, частиною другою статті 144, першим реченням частини п’ятої статті 151 ЗКУ;7) продаж земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти, які були відчужені з державної власності без займаних ними земельних ділянок.Статтею 14 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Статтею 116 Основного Закону також встановлено, що Кабінет Міністрів України, серед іншого, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Це ж підтверджується статтею 2 Закону України від 16.05.2008 № 279-VI «Про Кабінет Міністрів України». При цьому дія Закону України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» не поширюється на управління об'єктами власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (в т.ч. землю).Слід також мати на увазі, що ФДМУ за своїм статусом не входить до системи органів виконавчої влади, не підпорядкований Кабінету Міністрів України і, відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України, що затверджене Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 № 2558-XII, у своїй діяльності підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України.Таким чином, надання ФДМУ повноважень з управління землями державної власності призведе до фактичної передачі функцій Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади до державного органу, що не входить до їх системи, що суперечитиме статті 116 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.Основною метою діяльності ФДМУ є реалізація державної політику в сфері приватизації державного майна, в той же час, повноваження, які пропонується надати ФДМУ законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації та земельних відносин» явно порушують принцип адекватності державної політики, адже управління землями державної власності не повинно зводитись до їх приватизації.Державні органи приватизації переважно спеціалізуються на забезпечені продажу державного майна з метою наповнення державного бюджету. В той де час, організаційно-управлінський потенціал щодо ефективного управління землями (яке далеко не завжди має зводитись до продажу державних земель) у цих органів практично відсутній.Неприпустимою є виключна спрямованість державної політики у сфері використання земель державної власності виключно на їх приватизацію, адже земельно-ресурсний потенціал України зосереджений переважно на землях сільськогосподарського призначення. У структурі земельного фонду (60354,8 тис. гектарів) сільськогосподарські угіддя займають 69,2 %, у тому числі рілля — 53,8 %.Із земель державної власності (нерозмежованих), площа яких складає близько 29,3 млн. га, землі промислових та інших підприємств складають лише близько 318 тис. га (тобто близько 10 %). При цьому управлінську компетентність ФДМУ у питаннях управління землями сільськогосподарського призначення (майже 11 млн. га), землями лісогосподарських підприємств (8,6 млн. га), землями підприємств транспорту (близько 634 тис. га) навряд чи можна вважати достатньою.Необґрунтованою слід вважати пропозицію надати ФДМУ повноваження, які не пов’язані із приватизацією державного майна, зокрема щодо:1) внесення земельних ділянок державної власності до статутного капіталу господарських товариств – це в принципі неможливо, оскільки землі державної власності не можуть вноситись до статутного капіталу господарських товариств і можуть бути передані до нього лише після придбання земельної ділянки цим господарським товариством;2) контроль за виконанням умов договорів відчуження земельних ділянок державної власності – ФДМУ не є органом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;3) надання земельних ділянок у користування із земель державної власності – ці повноваження мають бути закріплені за місцевими державними адміністраціями, які входять до системи органів виконавчої влади і, згідно статті 118 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, здійснюють виконавчу владу в областях і районах;4) припинення права користування земельними ділянками державної власності – ці повноваження не відносяться до реалізації державної політику в сфері приватизації державного майна і переважно стосуються сталого соціально-економічного розвитку регіонів;5) передачі земельних ділянок в оренду, передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність – власником і орендодавцем земельних ділянок державної власності є Кабінет Міністрів України або уповноважені ним органи виконавчої влади, що випливає зі статті 116 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, а тому делегування цих повноважень до ФДМУ – неконституційне;6) виконання ФДМУ повноважень органів виконавчої влади (визначених статтями 20, 116, 123, 127, 144, 149, 151, 186 ЗКУ) неприпустиме, оскільки ФДМУ не належить до системи органів виконавчої влади, відповідні повноваження не пов’язані із приватизацією державного майна.Питання продажу земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти, які були відчужені з державної власності без займаних ними земельних ділянок, потребує окремого правового врегулювання, оскільки до вартості цих об’єктів під час приватизації включалось право постійного користування земельними ділянками, а тому, в сучасних умовах, слід вести мову не про повторний продаж цих ділянок, а про передачу відповідних земельних ділянок власникам приватизованих підприємств за ціною, що має дорівнювати різниці між вартістю права власності та вартістю права користування ділянкою.Таким чином, внесений ФДМУ проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації та земельних відносин» є неприйнятним, оскільки він:- обмежує конституційне право Кабінету Міністрів України управляти об’єктами права державної власності;- надає право управляти державними землями органу, який володіє у відповідних питанням критично низьким рівнем управлінської компетенції;- надає ФДМУ повноваження, що не властиві цьому органу і не пов’язані із реалізацією державної політику в сфері приватизації державного майна.Асоціація «Земельна спілка України» поінформує про свою позицію відповідні комітети Верховної Ради України.

База ділянок

Пошук

ПОСЛУГИ ДЛЯ ГРОМАДЯН

 

ПОСЛУГИ ДЛЯ КОМПАНІЙ