ukenru





ЗЕМЛЯ 2020! Договори - зміни з 16.1.2020р.! РИНОК ЗЕМЛІ. Купівля-продаж. Що зробити ВЖЕ! (Суб)Оренда - як залізобетонно оформити? Як не втратити земельний банк? Реєстрація. ДЗК. Переважне право. АГРО: масиви, обмін, шахматки. Паї. Торги. ЦП. (Анти)Рейдерство. Суди. НГО, плата. Детальніше...


Проект Земельної спілки України: "Десять кроків для подолання корупції у земельних відносинах"...

Коментар Земельної спілки України до проекту Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань використання земель навколо військових об'єктів» (р.№ 11326), внесеного Кабінетом Міністрів України



     У Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України з питань використання земель навколо військових об'єктів, розроблений Міністерством оборони України та внесений на розгляд Парламенту Кабінетом Міністрів України.

Норми законопроекту в більшості своїй запозичені з постанови Ради Міністрів СРСР від 17.02.88 № 224 «Про затвердження положення по встановленню заборонних зон і заборонних районів при арсеналах, базах і складах Міністерства оборони СРСР, Комітету державної безпеки СРСР і Міністерства внутрішніх справ СРСР», який застосовується на території України згідно з постановою Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР».

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Законів України «Про землеустрій», «Про використання земель оборони», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», на законодавчому рівні:

встановити необхідність встановлення зон особливого режиму використання (заборонних зон та заборонних районів) земель навколо військових об'єктів (будівлі та споруди арсеналів, баз та складів), на яких зберігаються озброєння, ракети, боєприпаси і компоненти рідкого ракетного палива, що є потенційно небезпечними об'єктами та об'єктами підвищеної небезпеки,

визначити порядок встановлення вказаних зон з визначенням складу проекту землеустрою щодо їх встановлення,

передбачити можливість власників земельних ділянок, розташованих в межах зазначених зон ініціювати відчуження належних їм земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Підтримуючи в цілому ідею встановлення обмежень у використанні земель навколо потенційно-небезпечних військових об'єктів на законодавчому рівні із визначенням механізму внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру, необхідно висловити окремі зауваження до тексту законопроекту.

1. Законопроект не визначає вичерпного переліку випадків, коли встановлення зон особливого режиму використання земель навколо військових об'єктів. Змінами до статті 3 Закону України «Про використання земель оборони» передбачається, що вказані зони встановлюються «за потреби». Необхідно зауважити, що встановлення дискретних повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування робить можливим випадки зловживання ними.

2. Законопроект не містить закінченого механізму правового регулювання. Зокрема, частиною третьою статті 47-1 Закону України «Про землеустрій». якою пропонується доповнити вказаний Закон, визначає обов’язковість включення у склад проекту землеустрою щодо встановлення межі зони особливого режиму використання земель навколо військових об'єктів, рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про проведення робіт із землеустрою та матеріалів погодження та затвердження проекту. Частиною четвертою вказаної статті пропонується встановити, що: «погодження і затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж зони особливого режиму використання земель навколо військових об'єктів або її частини, проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими Законами». В той же час ані законопроектами, ані законодавчими актами України не визначено, які органи уповноважені приймати рішення про погодження та затвердження зазначеного проекту.

3. Частиною п’ятою статті 3-1, якою пропонується доповнити Закон України «Про використання земель оборони» передбачається, що: «зона особливого режиму встановлюється на підставі документації землеустрою, яка розробляється з дозволу органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що є розпорядниками земель, на яких розміщено військові об'єкти». Проте законопроект не виключає випадків встановлення зазначених зон на землях приватної власності, і у такому випадку не є зрозумілим, до компетенції якого органу будуть належати повноваження їх встановлення.

4. Законопроектом передбачається встановити суттєві обмеження на здійснення господарської та іншої діяльності в межах зон особливого режиму використання земель навколо військових об’єктів. Так, передбачається, що в межах заборонних зон забороняється:

проживання осіб;

розміщення об'єктів підвищеної небезпеки або потенційно небезпечних об'єктів;

розташування об'єктів житлового, виробничого, соціально-побутового та іншого призначення;

проведення земляних робіт, що призводить до створення небезпеки для військового об'єкта;

улаштування рекреаційних зон;

будівництво автостоянок;

розпалювання вогнища та здійснення полювання;

руйнування наявних доріг, осушування природних водойм та проведення робіт, що можуть негативно вплинути на водність річок.

Проведення ремонтних робіт (реконструкції) ліній електропередачі та зв'язку, доріг в межах заборонної зони потребуватиме згоди органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, командира (начальникау) військового об'єкта (щоправда, в законопроекті не конкретизовано, які саме органи маються на увазі).

На території забороненого району забороняється будівництво нових об'єктів соціального, соціально-побутового призначення, проведення робіт, що призводить до створення небезпеки для військового об'єкта.

Частиною сьомою статті 3-2, якою пропонується доповнити Закон України «Про використання земель оборони» передбачається встановити, що: «якщо обмеження, які встановлюються в зоні особливого режиму, призводять до неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням, власник чи користувач такої земельної ділянки має право вимагати викупу земельної ділянки та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені та перебувають у його власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності або виділення рівноцінної земельної ділянки, а орендар такої земельної ділянки має право вимагати в односторонньому порядку розірвання договору оренди земельної ділянки та відшкодування завданих збитків

Необхідно вказати на те, що вказані положення необґрунтовано обмежують права власників та користувачів земельних ділянок, розташованих в межах зазначених зон. Норми пункту «в» частини першої статті 156 Земельного кодексу України гарантують землевласникам та землекористувачам відшкодування збитків, завданих внаслідок встановленням обмежень у використанні земельних ділянок у всіх випадках, а не лише тоді, коли такі обмеження призводять до неможливості користування ними за цільовим призначенням.

5. Є дискусійним питання переліку обмежень господарської діяльності, які передбачається встановити в межах заборонених районів, і мінімальний розмір яких не має становити менше 3 км. Так, не є зрозумілим, з яких мотивів на вказаній території заборонено будівництво об’єктів лише соціального та соціально-побутового призначення. По-перше, вичерпного переліку таких об'єктів чинне законодавство, так і законопроект не містить, а це створює підґрунтя для довільного тлумачення правових норм і пов’язаних з цим корупційних ризиків. По-друге, єдиною підставою встановлення зазначеної заборони має слугувати високий ступінь потенційної загрози пошкодження відповідної будівлі (споруди) у разі виникнення аварій та інших непередбачуваних ситуацій на військовому об'єкті, а не функціональне призначення такої будівлі (споруди).

Крім того, передбачений законопроектом розмір забороненого району (3 км від меж військового об'єкту) дає підстави спрогнозувати ситуацію, коли прийняття законопроекту значним чином вплине на права та охоронювані законом інтереси значної кількості землевласників та землекористувачів, яким на сьогодні вже належать земельні ділянки із цільовим призначенням, яке допускає можливість будівництва. На нашу думку, встановлення на законодавчому рівні обмежень на будівництво на зазначених земельних ділянках можливо виключно із встановленням чіткого механізму відшкодування цим особам збитків в повному обсязі. Такий механізм в законопроекті відсутній.

6. Частиною третьою статті 3-3, якою пропонується доповнити Закон України «Про використання земель оборони» передбачається, що: «викуп об'єктів права приватної власності, прав, пов'язаних з користуванням земельними ділянками, здійснюється за рахунок субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам». Вказані пропозиції не заслуговують на увагу, адже визначення видаткової частини державного та місцевих бюджетів належить до сфери регулювання не вказаного Закону, а Бюджетного кодексу України.

 

Обговорення на форумі...

База ділянок

Пошук

ПОСЛУГИ ДЛЯ КОМПАНІЙ